Шлях Сантьяго: практичний гід по днях Як організувати соло-подорож прибережним маршрутом у Португалії та пройти свій шлях трансформації
- yuliiaprybytkova
- 19 лип.
- Читати 15 хв
Шлях Сантьяго — це пригода, яка може змінити все ваше життя.
У цьому тексті я зібрала свій практичний досвід: як обрати маршрут, де зупинятися, як підготуватися і що взяти з собою. Розповім, як підтримати себе в дорозі, впоратися зі своїми страхами й пройти цей шлях усвідомлено. Це чесний і практичний гід для тих, хто задумується про особисту трансформацію та свій власний Camino de Santiago.
План
Вступ . Навіщо і кому читати цей текст. Коротко розповім, чому я пішла до Camino і чим цей досвід виявився важливим.
Що таке Camino de Santiago та його різновиди
Трішки історії, легенда святого Якова і чому Compostela називається саме так.
Як я готувалася фізично і що виявилося справді потрібним зі спорядження. Чому обрала прибережний маршрут і як він відрізняється від інших.
Про приїзд до Порту, купівлю паспорта пілігриму та символіку шляху. Як налаштуватись перед стартом.
День за днем: точки маршруту, кілометраж, враження, ночівлі та витрати. Практичний розбір шляху з деталями та відгуками.
Розповім, як відчувається Camino для жінки, яка йде одна. Які заходи безпеки допомогли мені почуватися спокійно і впевнено.
Чого я боялася перед стартом і як кожен страх зник у процесі.
Зберу всі витрати за категоріями і покажу, скільки коштували 12 днів. Поясню, з чим доведеться зіткнутися фізично та емоційно та як прожити цей шлях м'якше.
Вступ
У липні 2025 року я вирішила почати все від початку.
Три роки до цього я жила в Португалії, в чудовому містечку біля океану, всього за 30 км від Лісабона. Я налагодила побут, завела друзів, навіть два роки працювала у португальській компанії за фахом.
Зі сторони могло здатися, що в мене все просто чудово: безпечне життя, блакитне небо, океан за п'ять хвилин пішки, підтримка друзів.
Що залишалося за кадром?
Еміграція — це завжди неймовірно складно. Мої рідні були у Києві, за чотири тисячі кілометрів, щодня під обстрілами. І попри всі зовнішні плюси я відчувала страшенну самотність, смуток і депресію.
Я пішла з офісу і майже рік не працювала. Потому писала свою коучінгову програму із планування, працювала над сайтом, збирала себе по частинах.
Запустити роботу на фрілансі на повну силу мені заважало почуття: у моїй програмі чогось не вистачає. А головне — чогось не вистачає в мені самій.
І тоді я відчула: настав час змін. Час серйозно переглянути своє життя, струснутись і почати рухатися.
Я намітила для себе кілька етапів особистої трансформації: подорожі, зустрічі з близькими та переїзд до іншої країни. Але єдиним вірним першим кроком мені бачився духовний шлях пілігриму Camino de Santiago.
Я вже ходила в довгі походи раніше — до Карпат і Лікійської стежки в Туреччині. Щоразу я відчувала, як фізичне навантаження шар за шаром знімає все наносне, відкриваючи доступ до внутрішніх глибин.
І потім ... що може бути романтичніше прощання з країною, ніж обійти її пішки?
Я зібрала маршрут, спорядження, попрощалася з усіма, здала квартиру та вирушила назустріч пригодам.
І все виявилося навіть цікавіше, ніж я собі уявляла!
У результаті я написала два великі тексти:
У першому — все по суті, буквально по днях: як побудувати маршрут, де ночувати, що їсти, скільки це коштує, на що звернути увагу.
У другому — про духовний бік шляху, про мотивацію, знаки, інсайти та зміни, які я в собі помітила після повернення. Це така сама важлива частина Camino, як і практична. Тому запрошую вас прочитати обидві статті.
PS Якщо вам потрібна допомога у підготовці — фізичній, моральній чи налаштуванні на особисту трансформацію — пишіть. Я професійний коуч і це моя робота. До того ж я сама пройшла цей шлях і готова поділитися всім, що зробить вашу подорож легшою та глибшою. Записатися на коучинг чи консультацію можна ТУТ.
Що таке Шлях Сантьяго?
Шлях Сантьяго — це не один маршрут, а ціла мережа доріг із історичною та духовною складовою. Ці стежки проходять Португалією, Іспанією, Францією та ще рядом європейських країн. Але всі вони ведуть в одну точку – місто на півночі Іспанії Сантьяго-де-Компостела.
Згідно з легендою, саме там знаходяться останки святого Якова (або, як його називали староіспанською, Тіаго). Святий Яків був одним із учнів Ісуса Христа і загинув за свою віру. Кажуть, що його учні поклали тіло в човен, і він сам причалив до берегів Галичини — сучасної Іспанії.
Приблизно через 800 років єпископ невеликого містечка Падрон (поряд із Компостелою) побачив видіння: зірка вказала йому на поле, де, як виявилося, покаялися мощі святого Якова. Так і з'явилося місто Campo-stella - буквально - «поле під сяючою зіркою».
І от вже сотні років люди йдуть туди пішки, щоб торкнутися реліквій, знайти внутрішню трансформацію та духовне оновлення.
Підготовка до Шляху Сантьяго
Підготовка до Шляху Сантьяго починається з вибору маршруту: Французький, Португальський (прибережний або центральний) чи якийсь із багатьох інших.
Маршрути склалися за принципом: звідки вийшов, звідти і початок. Вони відрізняються за тривалістю, рівнем складності та проходять через різні типи місцевості.
Вибір маршруту залежить від того:
де вам зручно стартувати,
скільки часу ви готові виділити на подорож,
яка у вас фізична підготовка,
і яких цілей ви хочете досягти.
Я пройшла Португальський прибережний шлях (Coastal Way) з міста Порту до Сантьяго-де-Компостела. Протяжність маршруту - близько 280 км, і я вклалася заплановані 12 днів. Тому докладно розповідаю саме про цей варіант.
Фізична підготовка
280 км пішки - це серйозне навантаження, до якого потрібно бути готовим.
За пару років до Camino, ще не підозрюючи, що мені колись прийде в голову пройти півкраїни пішки, я почала бігати і ходити до тренажерної зали. Плюс щотижневі хайки в Сінтрі та довгі прогулянки біля океану стали частиною моєї рутини.
Тому окремо готуватися до Camino мені не довелося.
Спорядження
Спорядження для будь-якого походу залежить від:
тривалості,
пори року,
та формату подорожі.
Я йшла в липні, і саме тому обрала маршрут уздовж океану, щоб не знемагати від спеки.
Я знала, що мій шлях проходитиме через містечка, а значить, доступ до їжі, прісної води, магазинів та аптек буде завжди. Ночівлі я планувала в найпростіших і найдешевших хостелах. Тому список спорядження виявився досить простим.
Що я запозичила у друзів:
Рюкзак (45 л)
Поясну сумку
Що в мене вже було:
Одяг: 2 футболки, 2 пари шорт, 2 сорочки, спортивний топ, легке плаття, купальник, теплий костюм на вечір (дуже у пригоді!), піжама, білизна.
Взуття: хайкінгові кросівки та в'єтнамки.
Сонячні окуляри і капелюх.
Доглядова косметика, SPF, умивалки, гребінець.
Побутові речі: адаптер-розгалужувач для розеток, зарядки та кабелі, міні-масажер, power bank, невелика сумка-холодильник для снеків.
Блокнот та ручка.
Аптечка, пластирі, запасні лінзи.
Що довелося докупити в Decathlon:
Хайкінгові сандалі
Швидкосохнучий рушник
Спортивні шкарпетки
Багаторазову пляшку
Взяла, але можна було обійтися:
Тяжкий штатив
Крем від мозолів (відверта туфта, гроші на вітер)
День 0
Вибраний мною маршрут розпочинався у місті Порту, де я вже була кілька років тому. Тому я вирішила не витрачати сили на прогулянки містом та приїхала автобусом за день до старту, щоб спокійно налаштуватися та купити паспорт пілігриму. Зробити це можна у центральному соборі міста (Sé do Porto), вартість – всього 2 євро.
Навіщо потрібен паспорт і що означає мушля?
Паспорт пілігриму разом із мушлею є символами цього шляху. У паспорт збираються печатки з місць, де ви зупиняєтеся на нічліг, на каву або просто купуєте сувенір.
Це нагадувало мені полювання за скарбами. З одного боку, паспорт є підтвердженням того, що ти справді пілігрим: він потрібен, щоб заселятися в муніципальні альберги і наприкінці отримати сертифікат Compostela, а з іншого - паспорт сам по собі унікальний сувенір, в якому кожна печатка - це маленький скарб, який може розповісти цілу історію.
Мушля – це головний символ Camino.
Її можна побачити всюди: на вказівниках, будинках, церквах і, звичайно, на рюкзаках пілігримів. За легендою, коли тіло святого Якова прибило до берегів Галичини, воно було вкрите морськими раковинами. З того часу мушля стала знаком паломників. Її форма з променями, що розходяться, символізує безліч шляхів, які ведуть в одну точку — Сантьяго-де-Компостела.
Сьогодні мушлі виконує і практичну роль:
допомагає розпізнати інших пілігримів, означає, що людина йде по Camino,
а також є пам'ятним знаком цієї подорожі.
Зазвичай мушлю купують у стартовому місті та вішають на рюкзак — як знак приналежності до великої спільноти тих, хто йде цим шляхом.
Маршрут по днях
Наступного дня я прокинулася о 5:30, дісталася кафедрального собору Порту і розпочала свій шлях. Далі розповідаю — день за днем, з ключовими точками, ночівлями в хостелах, рекомендаціями та нотатками.
📍 День 1: Porto → Labruge
Ключові точки: Sé Catedral do Porto → узбережжя Атлантики → Labruge
Пройдено: 22,2 км
Нотатки:
Ранок зустрів густим туманом, йти вздовж океану було приємно, але до 11 почало припікати, капелюх і SPF були дуже доречними. Вже о 13:30 була на першому місці ночівлі, встигла оселитися, прийняти душ, привести до ладу речі і повечеряти в кафешці поруч.
Ночівля: дуже аскетичний муніципальний альберге за 15€, з одноразовою постільною білизною та мінімум особистого простору. Бронювати не можна – заселяють у міру приходу.
Витрати: ~27 €.
📍 День 2: Labruge → Póvoa de Varzim → Apúlia
Ключові точки: довга набережна, дерев'яні настили вздовж океану, рибальські села
Пройдено: 25,3 км
Нотатки:
Обожнюю ранкові прогулянки, особливо біля океану. Весь день маршрут тягнувся довгою лінією дерев'яних настилів уздовж берега. Почала слухати Екхарта Толле вдруге і здається це найкраща книга, яку можна уявити для подібної подорожі.
Ночівля: Albergue Santiago da Costa (Apúlia), муніципальний, але затишний. Маленький номер на трьох ночувала з італійками. Вартість - 15 €.
Їжа: комплексне меню пілігриму в кафе прямо біля хостелу – 12 €. Фрукти, перекус 8€.
Витрати: ~ 33€.
📍 День 3: Apúlia → Chafé
Ключові точки: узбережжя, сільські доріжки, короткі зупинки у кафешках
Пройдено: 25,7 км
Нотатки:
Планувала йти з новими знайомими, але вийшла трохи раніше, сподіваючись, що дівчата мене швидко наздоженуть - ноги вже третього дня були в кров. У результаті йшла весь день знову на однині зі своїми думками. Зустрілися з дівчатами лише наступного дня.
Ночівля: Casa do Campo do Forno (Chafé) - гостьовий кам'яний будинок, затишний сад, окремий номер з двоспальним ліжком та ванною. Вартість - 30 €.
Їжа: вечеряла прямо в хостелі — купила прямо в хостелі пачку пасти та банку тунця, поряд не було магазинів та ресторанів.
Витрати: ~35€.
📍 День 4: Chafé → Anha → Viana de Castelo → Carreço → Àncora
Ключові точки: невеликі села, лісові ділянки, місто В'яна-ду-Каштелу
Пройдено: 24,5 км
Нотатки:
Маршрут в основному йшов через села, дороги були кам'янисті та незручні для ніг. У В'яна де Каштелу зупинилася на каву, захотілося повернутися туди ще раз, містечко дійсно приємне. Увечері у хостелі сиділи з іншими пілігримами, ділилися їжею та розмовами.
Ночівля: Guest House Pereira (Âncora) - дуже скромний хостел, але хоча б з постільною білизною, гарною кухнею та невеликою терасою. Вартість - 15 €.
Їжа : закупилася в супермаркеті та готувала сама - 13 €.
Витрати : ~28 €.
📍 День 5: Àncora → Moledo → Caminha → човен → A Guarda → Portecelo → Oia
Ключові точки: переправа в Каміньє, пляж Praia de Composancos, лісовий острівець із соснами
Пройдено: 27,4 км
Нотатки:
День виявився дуже важким. Втомилася вже до 9 ранку. З Камінь у Пейше (в Іспанії) потрібно було переправлятися човном, але щось пішло не так і нас привезли до іншого берега, накинувши добрі 4 км до маршруту. Вітер був такий, що довелося намотати на голову рушник, щоб захищати вуха. До будинку з видом на океан дійшла буквально останніми силами.
Ночівля: Casa a Picota (Oia) - будинок з гарним видом на океан, кімната на двох, але жила одна. Вартість - 30 €.
Їжа: снідала з італійками в Каміньє (8,5 €), переправа на човні - 6 €.
Витрати: ~44,5 €.
📍 День 6: Oia → Bayona → A Ramallosa
Ключові точки: узбережжя, старий центр Байони
Пройдено : 24 км
Нотатки :
Цей день був спокійнішим і легшим. Маршрут йшов уздовж узбережжя, види були приємними, а старе місто Байона потішило атмосферою. Ішла не поспішаючи, щоб відновитись після попереднього дня. Увечері заселилася до монастиря-шпиталю і нарешті відпочила. Шкода, що в цьому хостелі не було кухні, а поряд був чудовий супермаркет із морепродуктами.
Ночівля : Albergue-Hospedería Pazo Pías (A Ramallosa) – старий монастир-шпиталь, окремий номер за 21€.
Їжа : покупки в супермаркеті - 22 €, крем для тіла - 3 €.
Витрати : ~47 €.
📍 День 7: A Ramallosa → Vigo
Ключові точки: прибережні селища, міська зона Віго
Пройдено : 17,7 км
Нотатки :
З ранку зустріла двох сестер з Данії і весь день йшла з ними, багато розмовляли і сміялися, обговорювали різні теми. Дійшли до Віго разом, але там наші шляхи розійшлися.
Ночівля : R4 Vigo Hostel (Vigo) - невеликий хостел у центрі, без кухні, але зручне розташування. Вартість - 22 €.
Їжа : шикарна вечеря в Restaurante O Portón - рекомендую міні-кальмарів на грилі та молюсків 28€.
Витрати : ~50 €.
📍 День 8: Vigo → Redondela
Ключові точки: Vigo Marina → лісова стежка Senda da Auga → Arcada → Redondela
Пройдено : 13,2 км
Нотатки :
Senda da Auga - рівна і приємна лісова ділянка, відмінний відпочинок для ніг після попередніх днів. Але цей день був емоційно найважчим: накотила туга та сльози, відчула сильну самотність. Прийшла до Редондели рано і решту дня провела, плануючи наступні етапи шляху та лікуючись печивом та місцевими пирогами (Робочі ліки!) Наступного ранку – як огірочок.
Ночівля : Casa de Herbe (Redondela) - 17 €, в центрі міста, простий варіант.
Їжа : продукти в супермаркеті - 21 €
Витрати : ~39 €.
📍 День 9: Redondela → Pontevedra
Ключові точки: історичний міст Ponte Sampaio, село Arcade (устриці), ліси та сільська місцевість
Пройдено : 18,2 км
Нотатки :
День розпочався з переходу через історичний міст Ponte Sampaio, а потім маршрут йшов уздовж річки. Увечері в Понтеведрі заселилася у найкращий хостел за весь шлях, там же познайомилася з американкою Алекс та іспанцем Вінченцо. Класні хлопці та дівчата.
Ночівля : Hostel Charino (Pontevedra) - 28 €, відмінний хостел, дуже сучасний і затишний і з шикарним сніданком. І містечко теж класне!
Їжа : вечеря з дівчатками - 20 €, кава та еклер - 4,2 €.
Витрати : ~52,2 €.
📍 День 10: Pontevedra → Caldas de Reis
Ключові точки: San Mauro → Briallos → Caldas de Reis (термальне місто)
Пройдено : 19,6 км
Нотатки :
Маршрут йшов по зеленій сільській місцевості і лісах. пілігриму (виявляється цього достатньо).
Ночівля : GBC Hostel Caldas de Reis - 20 €, великий сад, приємно відпочивати на вулиці.
Їжа : з Алекс зайшли на каву, залишилися в тому ж кафе на комплексний обід - 20 €, продукти - 8 €.
Витрати : ~48 €.
📍 День 11: Caldas de Reis → Padrón
Ключові точки: Carracedo → Pontecesures → Padrón (місце легенди про човен апостола Якова)
Пройдено : ~20 км
Нотатки :
Рівна і спокійна ділянка. Чим ближче був фініш, тим сильніше відчувався загальний настрій радості та єднання людей.
Ночівля : O Albergue da Meiga (Padrón) - найгірший варіант за весь маршрут за співвідношенням ціна-якість. Добре хоч прийшла раніше і взяла ліжко біля вікна. Вартість - 21 €.
Їжа : перекуси та обід у кафе.
Витрати : ~30 €.
📍 День 12: Padrón → Santiago de Compostela
Ключові точки: Iria Flavia → Milladoiro → Santiago (Pilgrim Office)
Пройдено : ~25 км
Нотатки :
Фінальний довгий етап через історичні села дався тяжко, але у повітрі вже відчувалася радість фінішу. Атмосфера передфінішу була особливою: люди, які пройшли 800 км, 280 км або лише 100 км, вже святкували свій шлях. У центрі міста було багато музики, сміху та обіймань.
Ночівля : Albergue Seminario Menor - 29 €, великий хостел.
Що зробити в Сантьяго:
Отримати Compostela в Pilgrim's Office (Rúa das Carretas, 33)
Відвідати кафедральний собор
Прогулятися Старим містом
Увечері піднятися на оглядові Monte do Gozo або Monte Pedroso та з'їсти морозиво
Сходити на месу (я була всього 10 хвилин і пішла зустрічатися з італійками)
Вечеря в найкращому місці на всьому шляху - Tapas Petiscos Do Cardeal , де один тапас як повноцінна страва
Атмосфера в Сантьяго:
Місто буквально пульсує радістю! Люди стікалися з усіх маршрутів, хтось пройшов 800 км, хтось 280, хтось лише 100 км, але кожен святкував свій виклик. На майдані біля собору люди посміхалися, танцювали, обіймалися.
Якщо є можливість, залиштеся тут на кілька днів, щоб відновитись і відчути все глибше.
Техніка безпеки на шляху
Звичайно, перед стартом я хвилювалася, думала: ось я, одна жінка, зібралася блукати лісами, та полями — а наскільки це взагалі безпечно?
Але вже з перших днів я зрозуміла, що не відчуваю жодної загрози. Жодного разу за весь шлях не було ситуації чи місця, де мені стало б по-справжньому страшно.
І все ж я дотримувалася елементарних заходів безпеки:
Виходила на світанку і завжди приходила засвітло. Найпізніша парафія була близько 16:00.
Точно дотримувалася маршруту. Він переважно проходить через села та містечка, де завжди є люди.
Завжди був інтернет та зв'язок: два телефони, power bank.
Щодня давалася взнаки. Публікувала оновлення у телеграмі та інстаграмі. І одного разу, коли я затрималася з постом, мої близькі тут же написали, чи все гаразд.
Ось, до речі, посилання на мій Телеграм канал російською мовою. Там у режимі реального часу ділюся своїми пригодами та інсайтами.
Атмосфера та люди на Шляху
У першій частині маршруту пілігримів зустрічалося небагато, але ближче до середини ситуація змінювалася. З 10-го дня, коли до шляху почали приєднуватись ті, хто проходив останні 100 км (наприклад, стартуючи з Туї), потік людей помітно збільшився. Натомість з'явилося особливе відчуття загального руху і навіть свята.
На Camino багато жінок, які йдуть поодинці. І це сприймається абсолютно нормально. Люди навколо дуже відкриті, доброзичливі та завжди готові допомогти.
Пам'ятаю випадок: підліток-пілігрим упав із велосипеда та поранився. Буквально за хвилину навколо нього зібралися інші пілігрими – хтось дістав аптечку, хтось морально підтримував. Я дала перекис та серветки, хтось обробив ранку.
І ось це почуття – якщо щось трапиться, допомога з'явиться миттєво – воно постійно присутнє на Шляху.
В останній день я почула історію, що якась жінка поскаржилася на спробу насильства. І подумала: дякувати Богові, що почула це тільки в кінці, інакше зайві страхи могли б заважати насолоджуватися дорогою. Але навіть із цим знанням за відчуттями Camino залишається дуже безпечним маршрутом, де завжди поряд люди та підтримка.
Крім того, маршрут проходить через населені пункти, де можна зустріти поліцію, знайти медичну допомогу, звернутись до альбергу.
Мій висновок: Camino de Santiago – одна з найбезпечніших подорожей, яку можна здійснити поодинці. Але при цьому важливо зберігати уважність і дотримуватися базових запобіжних заходів.
Мої страхи та що з ними стало
У дорогу Сантьяго я йшла з чотирма основними страхами:
Що не буде місця для ночівлі.
Що я загублюсь.
Що мені буде нудно чи самотньо.
Що я, в принципі, не зможу пройти таку відстань.
І тепер, пройшовши його, я розумію, як добре, що пішла попри ці страхи. У процесі кожен із них розвіявся, а моя віра в себе — знання, що я сильніша, ніж думала, стала головним інсайтом цього шляху.
Розкажу трохи докладніше.
Страх № 1. Що не буде місця для ночівлі
Я боялася, що приходитиму в альберзі, а місць не виявиться. Особливо у високий сезон, коли людей на маршруті багато.
Як вийшло насправді?
Перші 5 ночівель я взагалі не бронювала заздалегідь. Просто вибирала один із альбергів по дорозі, намічала маршрут і приходила. І скрізь було місце.
Ближче до фінішу я іноді бронювала хостели за день-два, але це швидше було через загальний ажіотаж та відчуття, що людей стає все більше, ніж із реальної необхідності.
Страх № 2. Що я загублюсь
Мені здавалося, що телефон може розрядитися, карта виявиться незрозумілою, а покажчиків буде недостатньо.
Реальність виявилася іншою:
На Шляху дуже багато знаків – стрілки, черепашки, плиточки буквально на кожному повороті.
Завжди є люди, до яких можна приєднатися та йти разом.
Плюс у мене були програми з маршрутом, які показували мою точку на карті.
Так що цей страх пішов буквально першого ж дня.
До речі, ось список усіх додатків, які мені справді стали в нагоді на шляху 🔽
Страх № 3. Що мені буде нудно чи самотньо
Насправді все виявилося зовсім інакше:
Першу частину шляху мені не хотілося ні з ким розмовляти. Я слухала чудову аудіокнигу, іноді втомлювалася від неї і просто йшла, обмірковуючи свої думки.
Цей період тиші та усамітнення виявився дуже цінним. Якщо йти весь час у компанії, ти хіба що відволікаєшся від тяжкості шляху, але при цьому не залишається часу «поваритися» у своїх думках. А мені це було важливе.
Відчуття самотності накрило мене лише восьмого дня. У містечку Редондела мені стало неймовірно сумно, і я плакала.
І ось що виявилося дивним:
Коли я поділилася цим з дівчиною на ім'я Алекс, вона сказала, що вона теж мала день емоційного брейкдауну, і не один.
Чому так відбувається?
фізична втома накопичується,
дні циклу у багатьох збігалися,
стаєш більш чутливою та вразливою.
Ця висока чутливість іноді виливається у сльози. Але сльози очищають.
Страх № 4. Чи можу я взагалі пройти цей шлях?
У результаті:
Так, можу.
Ні, це не божевілля. Це просто пригода.
І тепер я в будь-яких складних ситуаціях кажу собі: « Це просто пригода » і стає трохи легшим.
Бюджет подорожі
Бюджет шляху я вже показувала вище в розділі Маршрут по днях. Тут просто зберу всі статті витрат в одному місці і порахую загальну суму.
Мої статті витрат:
Транспорт - 40 € Доїхати до Порту - 7 €. Виїзд із Сантьяго в наступну точку маршруту - 33 €.
День у Порту до початку - 30 € Приїхала напередодні старту, щоб відпочити та купити паспорт пілігриму.
Проживання в Альберзі - 262 € 12 ночей в хостелах для пілігримів, ціни варіювалися від 15 до 30 € за ніч.
Харчування — 310 € Продукти в супермаркетах, денні перекушування, вечері в кафе та меню пілігриму.
Спорядження — 68 € Сандалії, спортивні шкарпетки, багаторазова пляшка, швидковисихаючий рушник.
Дрібниці — близько 26 € Черепашка, паспорт пілігриму, крем для тіла, краплі очей, переправа на човні.
Разом: приблизно 740 €
До чого бути готовим на Шляху?
Насамперед — до фізичного навантаження. Camino – це щодня десятки кілометрів із рюкзаком за плечима. Як би ви не тренувалися, втома все одно накопичуватиметься. А фізичне навантаження завжди впливає на емоційний стан.
Може статися, що ви дуже втомитеся і відчуєте себе особливо вразливим. Не лякайтеся своїх емоцій, своїх сліз це абсолютно нормально. Так було в мене і так було в інших пілігримів. Camino ніби «оголяє», робить тебе тоншим, чутливішим. І в цьому є своя цінність.
Пам'ятайте, ви завжди можете взяти день відпочинку. Це нормально — зупинитися в якомусь містечку просто перепочити. Я спочатку планувала так і зробити, але зрештою не скористалася цією можливістю. Коли моя знайома пропонувала залишитися у Віго на день і сходити до неї на масаж, я чомусь відмовилася. Вирішила, що мені важливіше залишатися в ритмі руху і пішла далі.
Але ви можете інакше: затриматися, зробити паузу, сходити на масаж, в сауну, на спа-процедуру або просто відіспатися і нічого не робити.
До речі, є зручний сервіс перевезення рюкзаків - і це коштує зовсім недорого: всього 6 € за одну точку на маршруті, і ви можете пройти етап без нічого. Одна з дівчат, яких я зустріла в дорозі, так і робила, і це їй дуже допомогло.
Унікальна частина Camino – це люди.
Доброзичливість, яку зустрічаєш на шляху, неможливо забути. Це не лише пілігрими, а й місцеві мешканці. Вони постійно вітають тебе словами Buen Camino! - Португальською або іспанською. І це торкається до глибини душі. Виникає відчуття, що тобі всюди радієш і ти ніколи не один.
І, мабуть, найважливіше — будьте готові здивувати себе.
Ви можете набагато більше, ніж думаєте. На шляху ви напевно відкриєте в собі щось таке, про що навіть не підозрювали.
Якщо хочете поринути в цей досвід глибше, заздалегідь подумайте над питанням, яке візьмете з собою в подорож, виберіть гарну книгу і візьміть щоденник з ручкою, а ще кілька вправ «подумати». Але про це я розповім уже у другій статті.
А якщо після Camino ви відчуєте, що хочете продовжити наводити лад у житті, то у вересні 2025 року стартують групи за програмою «Від Візії Життя до Порядку до Шафи».
За 15 тижнів у невеликій групі ви розберете все – від списку цілей та планів до гардеробу та особистої бібліотеки, а найголовніше – створіть бачення життя та зрозумієте, що для вас дійсно важливо.
Коментарі