Що стоїть за нашим «Хочу»?

або як ринок формує наші бажання і що робити, якщо втомився від гонки та вічного "мало".

Якщо уважним поглядом оглянути свої володіння, то можна з подивом виявити, як багато всього у нас є. А якщо більша частина речей стоїть на полицях без діла, вбрання припадають пилом, а носити нічого, плюс життя - суцільні перегони в зароблянні грошей, вітаю, ви попалися. Вам продали ідею: «ти гідна тільки найкращого» і ви повірили, що нова сумка/помада/машина/поїздка зробить вас щасливішими. Чи правда це, чи можна вилікувати яму своїх бездонних бажань і як саме це зробити - пропоную обговорювати в цьому тексті.

В університетах вже давно вивчають нейромаркетинг — предмет про те, як залізти людині в голову та вбудувати ідею: життя — і не життя без цього унікального продукту. Ця ідея, невинна на перший погляд, немов черв'як, прориває в грудях дірку: «хочу», «треба», «купити»…

І ось жінки починають:

видаляти волосся, хоча до 1915 навіть не замислювалися про те, що «гладкі пахви - це частина хорошого смаку і догляду за собою». Дякую, Gillette! *
Вішати на дошку візуалізації заручне кільце — воно там завдяки компанії De Beers, яка сто років тому створила нове рівняння: кохання = діаманти**
Вважати себе сильними та незалежними, викурюючи цигарку під келих белліні з подружками на бранче. Сімейному лікареві, якщо що, так і кажіть — усі претензії American Tobacco та Голлівуду (цікаво послухати що той скаже)***

Дуже талановиті люди продають нам стан, а не речі.Не Volvo, а безпека. Не Coca-Cola, а юність. Не помаду від Dior, а пристрасть. Зрештою всі наші дошки візуалізації та списки бажань стають — як під копірку. І чму б це так?

Ми так міцно спимо у своїй рутині, що забуваємо: бажаний образ «щасливого, повноцінного, правильного життя» взагалі не факт, що наш.

Тож питання: що якщо саме “ринок” навчає нас чого хотіти?

Знаєте, що допомогло мені почути різницю між справжніми бажаннями, що виходять зсередини і нашептаним ринком?

Зрозуміти де моє «достатньо».

Достаток взагалі важливе слово і категорія, яку потрібно для себе прояснити і слідувати їй.

Я визначила своє - завдяки війні, кожного разу, коли змушена була залишити рідний дім і все життя в Україні з однією валізою в руках. Ось коли мені стало кристально ясно: як мало насправді мені потрібно, а то що дійсно потрібно в чемодан не покладеш.

У свій останній візит до Києва в мене нарешті дійшли руки до того, щоб розібрати цілу шафу моїх речей у братовій квартирі. Ми винесли на смітник 4 величезні мішки, 2 гігантські сумки віддали на благодійність - і ще залишилося. А я вже три роки живу в Португалії і про ці речі навіть не згадувала.

Мені б дуже до речі припали кілька тисяч євро, витрачені на те, що зрештою опинилося на смітнику. І як мінімум день життя, витрачений на розбір шафи (не кажучи вже про купівлю та обслуговування цих речей), я краще провела б з рідними — за душевними розмовами. Ми бачимося всього раз на рік.

Для мене найвища цінність — це свобода, яка, хоч і починається з усвідомленого вибору свого шляху, покликання, місця у цьому світі, фактично реалізується через щоденні мікровибори: чи купити новий ноутбук, що з'їсти на сніданок, куди їхати у відпустку. Кожне таке рішення — немов цегла, вибудовує день за днем систему мислення, характер та долю.

Тобто, щоб називатися вільною людиною, потрібно постійно звірятися зі своїм внутрішнім компасом: від «в правильному напрямку я рухаюся?» — до «а що в мене, товариші, у шафі коїться?»

Останнім часом я досліджую мінімалізм — це реально працююча історія в темі споживання. Ні, ви не подумайте. Я люблю гарні речі, вбрання, друковані книги, косметику та прикраси. І якщо мені на голову впадуть ключі від ще однієї квартири чи машини, я відмовлятися не буду.

Але, я дуже не люблю ящики з речами під моїм столом. Вони стоять там уже кілька місяців, наче живе нагадування - скільки грошей, сил і часу було витрачено на те, щоб вони з'явилися в моєму житті, все сподіваються, що я ними займуся. І щоб не повторити цей нескінченний цикл знову і знову, я стала практикувати кілька нових звичок у темі споживання сама і ось ділюся з вами своїми наробками:

Внесіть усі свої багатства до одного списку

У Google-таблицю, тематичне додаток, а краще — у мій шаблон у Notion (він об'єднує гардероб та особистий фінансовий облік). Щоб одним поглядом можна було побачити все, що розпхано по шафах, валізах, у батьків у хаті що ховається. Розбираючи кімнату за кімнатою, шафу за шафою потрібно навести банальний порядок. Марі Кондо називає це деклатерингом. Але ми доповнюємо цю дію внесенням кожної речі до свого власного інвентаризаційного списку. Тому що якщо зупинитися лише на деклаттерінгу - через рік ви знову опинитеся перед горою речей, які вам не потрібні. А так — все записали, жахнулися 10 червоним платтям і тоні косметики з терміном придатності, що минув, і ось стимул прокинутися і змінювати свої звички.

У мене є програма з 3х уроків " Фінанси. Документи. Гардероб " - яка включає готові, налаштовані шаблони в Notion та багато коучингових практик та вправ. Вона заточена на те, щоб допомогти навести та підтримувати порядок у шафі, розібратися в особистих фінансах та тримати під рукою всі документи, якими ви користуєтеся. Освоїти програму можна самостійно (вона доступна в записі), зі мною у форматі індивідуального коучингу або у найближчій відкритій групі.

Спробуйте хоча б частину речей, які вам не потрібні, продати на OLX або Vinted.
Навести і підтримувати порядок, тримати всі свої багатства перед очима у вигляді списку - відмінні кроки, але щоб зрозуміти реальну ринкову вартість речей, спробуйте продати те, що вам не потрібно на платформах типу OLX або Vinted. Я вам гарантую вас неприємно здивує ціна, за яку люди захочуть купити вашу улюблену десяту спідницю. Як ілюстрація — експеримент 1990 року у Массачусетському технологічному інституті. У рамках нього студентам роздали чашки з логотипом університету та запропонували продати чи купити їх один у одного. Ті, хто отримав (власники), оцінювали чашки майже втричі дорожче, ніж «покупці» були готові за них платити. Це називається ефектом володіння (endowment effect ), коли власники за умовчанням переоцінюють свою власність напротилеж потенційними покупцями. Отже, призначивши свою ціну, сміливо поділяйте її на три.

Крім того, ці платформи можуть стати відмінною альтернативою для пошуку речей значно дешевше, ніж нові. Плюс так ми піклуємося про навколишнє середовище! + в карму!
«Похотіти трошки» чи практика усвідомленості від мого тата
Коли я була маленькою і дуже наполегливо просила купити мені щось, тато незмінно відповів: «Потріьно похотіти трошки». Довгі роки мені здавалося, що це його витончена форма знущання. Але що старше я стаю, то більше захоплююся методами виховання моїх батьків. Поміркуйте самі: навряд чи мій 28-річний тато щось чув про зефірний експеримент зі Стенфорда, але його підхід чудово ілюстрував ідею відкладеної винагороди: «Вмієш почекати — отримаєш більше». Він казав: «От якщо до завтра “хотелка” не пройде, тоді підемо купувати». Природно, наступного дня я навряд чи пам'ятала про всі свої хотіли — зайве відсівалося автоматично. Отже, бонуси були і для мого характеру, і для сімейного бюджету.
Цю татову мудрість я інтегрувала у свою систему управління життям у Notion. Коли мені чогось хочеться, я одразу вношу цю хотівку до бази даних із відповідною властивістю «Бажання» — і даю цьому бажанню час. Цей список бажань (НЕ цілей!) дуже живий: я його постійно оновлюю і регулярно підчищаю. Якісь свої бажання реалізую, але з часом втрачає актуальність — і я більше цього не хочу.

Беремо техніку «Похотіті трохи» на озброєння, а за готовою системою по роботі з цілями, звичками, мріями та хотівками — приходьте на другий блок моєї програми "Від Візії Життя до Порядку до Шафи". Там я даю готові шаблони, багато коучингових вправ та практик для того, щоб розібратися з темою цілей, бажань та звичок. Докладніше про програму - тут.
Практика «Три валізи» (навіяна особистим досвідом)
Уявіть: ви вирушаєте в подорож до іншої країни на невідомий термін і у вас обмеження по всьому: на людину три валізи. Що покладете? Ви можете створити докладний список за допомогою чату GPT. Що влізе у них — те й важливе. І раптом виявляється при посадці на літак: на борт пускають лише з двома. Яку з валіз залишите?
Ось ви знову все перебрали, викинувши третю пару джинс і купальник. І ще один сюрприз від капітана: з кожного пасажира просять скинути ще 30 кг ваги. Схуднути так швидко не варіант, та й куди? Тож знову перебираємо валізи.
Що увійде в одну 30-кілограмову валізу . Пара кросівки. Пара черевиків. Два светри. Джинси, штани, сукня. Піжама. Документи, ноутбук, заряджання. гребінець, фен. Ні, фен викладемо. Щось особисте. Можливо, книга. Можливо, фотографія.
Важко повірити, але цей мінімум і є достатньо.
Практика "А що я насправді хочу?"
Як ми вже обговорили, люди схильні вірити в рекламу і те, що речі зроблять нас щасливішими. Що, на жаль, не так.
Наступним кроком в упокоренні свого внутрішнього шопоголіка я пропоную серію перевірочних питань — щоб зрозуміти, яку потребу ми насправді намагаємося закрити, яку емоцію хочемо випробувати.
- Навіщо я купую? Яку потребу закриває ця річ? Який стан я хочу випробувати, маючи її?
- Чи маю вже щось подібне? Можливо, можна запитати у подруги чи знайомих? Або взяти на прокат ?
  І найважливіше: чи можу я закрити цю потребу іншим способом – не купуючи нічого? Наповнитись бажаними емоціями інакше?
Хочеться краси? Заберіть вдома, одягніть свіжовипрану футболку і йдіть гуляти з наміром помічати красу навколо.
Бажаєте уваги? Зателефонуйте батькам, бабусі чи подрузі, з якою сто років не говорили – дайте їм увагу.
Хочете впевненості, відчути себе жіночною, сексуальною та привабливою? Жіночність ховається над каблуках, а сексуальність — над нової помаді. Все це вже є у вас. Запишіться на сальсу, сходіть на комедійне шоу або ліплення глиною — будь-яке місце, де ви зможете рухатися, побути в оточенні людей і повеселитися. Посмішка та сяючі очі поб'ють будь-яку сукню та нарощене волосся у дорогому салоні за рівнем привабливості.

Ну а якщо популярний блогер, обкладинка чи рекламний банер стверджують протилежне – ущипніть себе за руку. Можливо, ви знову заснули і повірили людям, які хочуть на нас заробити.

Згадані дослідження та джерела:

*Gillette і видалення волосся під пахвами у жінок - До 1915 року в США жінки практично не видаляли волосся на тілі, і це не вважалося проблемою. Все змінилося після запуску рекламної кампанії Gillette, присвяченої випуску першого бритвенного верстата для жінок - Gillette Milady Décolleté . У журналах з'являлися зображення жінок з гладкими пахвами у відкритих сукнях та підписами на кшталт: «Непривабливе волосся» більше не допустиме . Кампанія прив'язала гоління до поняття «жіночності» та «хорошого смаку», почавши формувати культурну норму, яка раніше не існувала. 📌 До 1915 року гоління пахв у жінок майже не зустрічалося. Після запуску кампанії ця практика стала масовою. Джерело (Smithsonian)

**De Beers та діаманти як символ кохання — У 1938 році компанія De Beers запустила масштабну рекламну кампанію, щоб підвищити продаж діамантів після Великої депресії. У 1947 році з'явився слоган "A diamond is forever" , який пов'язував дорогоцінний камінь із вічним коханням. До кампанії діаманти були присутні лише у 10% обручок, до 1980-х — вже у 80%. Джерело

***"Torches of Freedom" - сигарети як символ жіночої незалежності - У 1929 році Едвард Бернейс організував акцію для American Tobacco, в якій жінки під час великоднього параду публічно курили сигарети, оголошуючи їх "смолоскипами свободи". Це різко підвищило споживання цигарок серед жінок. Джерело

****Ефект володіння (Endowment Effect) — Експеримент MIT у 1990 році: студенти переоцінювали гуртки, які їм дісталися випадковим чином, у 2–3 рази вищі за потенційних покупців. Джерело

✨ Хочеш навести лад не тільки в шафі, а й у голові?

Я створила програму «Від візії життя до порядку в шафі» , щоб допомогти тобі розкласти по поличках бажання, речі, цілі та смисли.

📌 Приєднуйся до найближчої групи

📌 Записуйся на індивідуальний коучинг

📌 Або проходь програму самостійно - у зручному для тебе ритмі

Від Візії життя до порядку у шафі

Записатися